Ярлик: "Цікавинки"
Це найдовший та найсуворіший піст. Заборонялися не лише м’ясні та молочні страви (продукти тваринного походження, в тому числі і яйця), але і різноманітні забави та дозвілля (пісні, ігрища, вживання алкоголю, тютюнокуріння).
Проте дозволялося вживання риби. Триває цей піст сім тижнів, і завершується Великоднем.
Перший день посту називається «Жилавим понеділком». Почувши церковний дзвін, парафіяни кажуть «Хрін і редька». Це означає, що вони не забули про піст. Помічали:
- Як у жилавий понеділок ясно, то пшениця вродить рясно.
У суботу «першої седмиці» жінки замовляли велику панахиду по померлих, а найбільш богомільні в цей день навіть говіли.
Протягом «другої та третьої седмиці» жінки посилено пряли, щоб встигнути до свята Сорока святих (22 березня).
Четверту і «переломну» седмицю в народі називали «Середохрестя» чи «Середопістя», середу ж називали «середохрестною», а неділю – «христопоклонною», оскільки віруючі намагалися бити якомога більше поклонів.
За давнім віруванням, щоб розсаду не побив мороз, її потрібно сіяти лише в піст. Найкраще, якщо сприяла погода, робили це на середохресну середу. Протягом тижня висівали також і мак. Вважалося, що на «хрестя» ворона хрест кладе, тобто починає готувати гніздо.
На середохрестя випікали з пшеничного борошна спеціальні обрядові хліберед ниви, а закінчивши роботу приносив їх додому та віддавав худобі.
П’ятий тиждень називався «Похвальний», а шці у вигляді хрестиків, яке називалося «хрести» або «христці». Їх відносили в комору, та занурювали у посівне зерно, де тримали до першого посіву яровини. Коли сіяли, сівач клав хрестці посостий «Вербовий». На цей час припадали роботи у полі. Останній тиждень називався «Чорний».
Сам піст завершується величним християнським святом - Великоднем (1 травня).
Немає коментарів:
Дописати коментар